ОВІЯТИ, ВІЮ, ЄШ,
Овіяти, вію, єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію. Гол.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 34.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОВАД, ДА, →← ОВІН